Остеосцинтіграфія

Остеосцинтіграфія – одна з порівняно нових методик дослідження кісткової системи людського організму з використанням так званих контрастів.

Що таке остеосцинтиграфія

Сцинтиграфія кісток скелета повинна виявляти дефектні ділянки кісткової тканини, де відбулося серйозне порушення нормального метаболізму внаслідок деструктивно-репаративних процесів. Основа методу – визначення характеристик відкладення контрастує речовини в скелеті, завдяки чому вдається точно вказати факт наявності порушень, точну їх локалізацію, а також вірогідне походження. Це все допомагає в значній мірі полегшити діагностику і визначитися з вибором оптимальної тактики лікування.

При нормальних умовах радіоактивні речовини не накопичуються в тканинах. При наявності патології вони поглинаються організмом і випускають гамма-випромінювання, яке і зчитує спеціальний апарат.

Дані відразу передаються в комп’ютер, на екрані якого фахівець бачить чітке зображення органу. Сучасні камери дозволяють отримати не тільки загальну картинку, але і вивчити пошарові зрізи.

По своїй суті методика дуже близька до контрастної рентгенографії, тільки в другому випадку ізотоп вводять в порожнинний орган, а не в кісткову тканину. Однак обидва методу дослідження визначають дефекти накопичення ізотопу, на підставі чого медики і роблять висновки щодо здоров’я і ступеня тяжкості хвороби пацієнта.

Метод поділяється на 2 види:

  • Динамічний. Роблять серію знімків без перерв або через певні проміжки часу, які показують точний розподіл контрасту.
  • Статичний. Роблять невелику кількість знімків, які просто відображають картину всього скелета.

Сканування може проводитися в планарном або локальному режимі. У першому випадку проводиться повне дослідження кісткових тканин усього тіла, у другому – тільки конкретних анатомічних ділянок.

Показання до призначення дослідження

До цього методу вдаються в таких випадках:

  • Підозра на онкологію чи її наявність (при раку передміхурової залози, раку молочної залози та інших органів).
  • Велике метастазування. Діагностика метастазів у кістки найчастіше проводиться на останніх стадіях розвитку раку. Однак вона дозволяє виявити патологічні новоутворення на 6-7 місяців раніше, ніж на рентгені. Це досить великий відрізок часу, який може коштувати людині життя.
  • Патологічні запальні процеси кісток і суглобів. Діагностика остеомієліту та ревматоїдного артриту нерідко здійснюється саме таким чином.
  • Наявність травм і переломів (особливо інформативний при прихованих пошкоджень і мікротріщинах).
  • Необхідність диференціювання доброякісного і злоякісного утворення. Провести біопсію набагато складніше, тому більшість лікарів вважають за краще цей метод.
  • Оцінка загальної ефективності призначеної терапії.
  • Наявність больового синдрому опорно-рухового апарату, походження якого незрозуміло.
  • Встановлення життєздатності кісткових трансплантатів або оцінка ступеня їх відторгнення.