Що таке менінгіт: симптоми у дітей і дорослих, інкубаційний період, як розпізнати захворювання за ознаками, лікування та профілактика

Знати, що таке менінгіт, і з яких причин він з’являється, повинен кожен дорослий. Це потрібно, щоб убезпечити себе і близьких від цієї серйозної патології, а також при необхідності зуміти надати медичну допомогу.

Що таке менінгіт

Менінгіт – небезпечне захворювання, яке викликає запалення спинного і головного мозку (м’якої, твердої і павутинної оболонки). Воно може розвиватися як самостійно, так і внаслідок іншої хвороби. Розрізняють два види патології: лептоменингит і пахименинхит. У першому випадку запальний процес поширюється на м’який і павутинний шар, у другому – на твердий.

Також дане захворювання підрозділяється на типи, в залежності від того, чим воно викликане:

  • менінгококовий менінгіт;
  • пневмококовий менінгіт;
  • менінгіт, викликаний гемофільної паличкою;
  • грибковий менінгіт;
  • серозний менінгіт (вірусний менінгіт, туберкульозний менінгіт);
  • змішаний менінгіт.

Серозний менінгіт більш угрожающ, так як в даному випадку в мозковій рідині переважають лімфоцити. За поширеністю запалення захворювання поділяють на локальне і повсюдне. Характер патології може говорити про серозному або гнійному запаленні.

Виникнути така проблема може як у дорослих, так і у дітей. У ранньому віці більш ймовірний ризик появи саме бактеріального, вірусного та стрептококового менінгіту.

Причини виникнення

Бактеріальні та вірусні інфекції – ось першопричина менінгіту.

В якості збудників можуть виступати такі бактерії як:

  • пневмококи;
  • менінгококи;
  • ентеровіруси;
  • амеба;
  • гемофільна паличка (відноситься до типу b);
  • стрептококові бактерії (відносяться до групи b);
  • кишкова паличка;
  • мікробактерії туберкульозу.

Для дітей шляхом зараження може виступати вдихання шкідливих бактерій (повітряно-крапельна передача). У більш рідкісних випадках існує ймовірність передачі інфекції від матері до дитини в родовому процесі. У дорослому віці причиною виникнення менінгіту можуть бути антисанітарні умови (брудна вода, немита їжа) або ж зараження при контакті з гризунами, комахами та іншими тваринами. Якщо ж говорити про неинфекционном менінгіті, то він виступає наслідком пухлин і травм черепа.

Інкубаційний період

Період інкубації хвороби (латентний період) – часовий відрізок, який відміряється від моменту проникнення шкідливого агента в організм людини до появи перших тривожних симптомів.

Дивіться також:  Кропив'янка: симптоми і лікування у дітей та дорослих, форми захворювання, препарати та народні засоби

Швидкість розвитку хвороби залежить від трьох факторів:

  • кількості патогенів;
  • їх активності;
  • імунітету зараженого.

Потрапляючи в придатну середовище, мікроби починають стрімко розмножуватися. В той момент, коли імунна система вже не в змозі боротися з проблемою, проявляється негативна симптоматика.

Інкубаційний період для кожного виду такого захворювання, як менінгіт − різний. У деяких випадках віруси починають завдавати серйозної шкоди здоров’ю досить швидко. Так, вірусні менінгіти розвиваються у такі строки: у дорослих за 4 дні, у дітей – за 3. Зустрічаються випадки, коли період інкубації мікроорганізмів становив від 2 до 18 днів.

Як розпізнати недугу за ознаками

У перші дні появи недуги важливо зрозуміти, як розпізнати менінгіт. Перші ознаки з’являються вже через декілька діб після зараження.

Як правило, у хворих виявляються наступні симптоми:

  • сильний і різкий головний біль;
  • озноб;
  • світлобоязнь;
  • блювота, розлад шлунку;
  • сонливість;
  • слабкість організму в цілому;
  • рідкий стілець;
  • підвищена температура тіла може досягати 39 − 40 °C);
  • густа сить по всьому тілу (виникає через 6 − 16 годин);
  • біль у кінцівках;
  • підвищена спрага;
  • знижений апетит;
  • біль у спині.

Подібні зміни в поведінці і самопочутті повинні викликати крайню настороженість. Якщо хоча б кілька пунктів мають місце, значить потрібно негайно звернутися до кваліфікованого лікаря для огляду і виявлення їх першопричини.

Симптоми та клінічна картина

При недбалому ставленні до перших симптоми менінгіту, можуть виникнути подальші прояви хвороби. Вони будуть вже мати більш серйозний характер.

До таких негативних змін можна віднести:

  • кон’юнктивіт (запалення слизової оболонки очей);
  • судоми;
  • сплутаність і втрату свідомості;
  • регидность м’язів потилиці (підвищення їх тонусу);
  • дратівливість;
  • нежить;
  • маячня;
  • знижений артеріальний тиск;
  • тахікардію (підвищене серцебиття);
  • сильний кашель;
  • задишку;
  • запальні процеси в горлі;
  • у немовляти може набрякнути джерельце.

Перераховані вище симптоми говорять про критичність ситуації. У разі ненадання оперативної та ефективної медичної допомоги існує ризик летального результату.

Дивіться також:  Сперматоцеле: причини, симптоми, діагностика і лікування насіннєвий кісти

Діагностичні заходи

Щоб уникнути ускладнень, при менінгіті потребують проведення негайної якісної діагностики. Вона включає в себе декілька важливих етапів.

Первинний діагноз встановлюється при наявності таких трьох чинників:

  • синдром інтоксикації;
  • оболонковий симптомокомплекс;
  • синдром зміни цереброспінальної рідини.

Щоб виявити подібні зміни, в обов’язковому порядку проводять люмбальну пункцію (введення пункційної голки в спинний мозок для отримання зразків рідини). На основі отриманого речовини проводиться обстеження, яке дає точну відповідь про наявність чи відсутність менінгіту. Головним чином, ця процедура показує співвідношення клітин, кількість нейрофілів, лімфоцитів, підвищений вміст білка, рівень глюкози.

Паралельно з цим проводиться взяття загального та біохімічного аналізів крові, сечі, бактеріологічний посів, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія, ПРЦ (полімерна ланцюгова реакція). При наявності симптомів також імовірний огляд у невролога.

Лікування менінгіту у дітей і дорослих

Менінгіт у дорослих точно так само, як і менінгіт у дітей має дуже серйозні наслідки, тому його лікування в домашніх умовах, у тому числі і народними засобами, категорично не рекомендується!

Хворому потрібно негайна госпіталізація і втручання дипломованих лікарів. У зворотному випадку, ситуація загрожує швидко стати критичною, завдати серйозної шкоди здоров’ю або навіть призвести до смертельного результату.

Лікування цієї складної хвороби проводиться виключно в умовах екстреного стаціонару і включає в себе такі заходи:

  • гормональна (стероїдна) терапія;
  • противірусні препарати, антибіотики;
  • жарознижуючі засоби (при досягненні температури не менше 38 °C);
  • сечогінні препарати (для виведення рідини з головного мозку);
  • медикаментозне зниження інтоксикації організму;
  • підвищення імунітету і загальної опірності організму з допомогою вітамінів групи B і C;
  • зменшення тиску спинномозкової рідини з допомогою її забору спеціальною голкою.

Правильне послідовне лікування значно збільшує шанси на швидке одужання.

Наслідки вірусного захворювання

У деяких випадках, наслідки вірусного менінгіту обумовлено неможливістю усунення всіх негативних реакцій, викликаних впливом менінгокока та інших бактерій на мозок людини.

Серед найпоширеніших явищ спостерігаються:

  • косоокість;
  • зниження зору і слуху;
  • астенічний синдром (постійна слабкість, головний біль, млявість);
  • гіпертензійний синдром (підвищена лікворний тиск в черепній коробці);
  • судомний синдром.
Дивіться також:  Лікування ендометріозу: симптоми, форми і стадії, народні засоби і препарати для лікування гінекологічного захворювання

З-за виділення мікроорганізмами великої кількості токсинів, може виникнути небезпечне для організму людини стан інфекційно-токсичного шоку. При цьому падає кров’яний тиск, частішає серцебиття, порушується робота всіх органів.

Окреме місце варто виділити такого страшного наслідку менінгіту як епілепсія.

Прогнози на одужання

Запалення мозкових оболонок – явище небезпечне. За великим рахунком, результат залежить від таких трьох чинників як своєчасність госпіталізації, коректність призначеного лікування та ступінь ефективності імунної системи людини.

Якщо ж говорити про більш конкретних показниках, то смертність при менінгіті така:

  • менінгококовий менінгіт – 50 %;
  • пневмококовий менінгіт – 15 – 25 %;
  • менінгіт, викликаний гемофільної паличкою – 30 – 35 %;
  • вірусний менінгіт – 10 %;
  • туберкульозний менінгіт – 15 – 25 %.

Варто відзначити, що смертність серед дітей більш висока. Особливо це пов’язано з тим, що в малому віці імунна система ще дуже слабка, не сформована повністю (особливо до 5 років). Тому немовлята, діти молодшого та дошкільного віку складають групу ризику.

Профілактика

Щоб не стати жертвою менінгіту, дотримуйтеся спеціальні методи його профілактики та запобігання.

  • Варто знизити перебування у людних місцях з поганою вентиляцією. Особливо це актуально в період епідемій вірусних інфекцій.
  • Стежити за температурним режимом на вулиці, одягатися по погоді, не переохолоджуватися і не перегріватися.
  • Як можна частіше мити руки. Після повернення з вулиці і після контакту з тваринами цей захід обов’язкова.
  • Дотримуватись здорового способу життя, стежити за якістю харчування, займатися спортом, приймати вітаміни для підвищення імунітету.
  • Після контакту з хворою людиною звернутися в медичний заклад для проходження профілактичного курсу терапії.
  • Проводити вологе прибирання в будинку.
  • Відмовитися від купання в стоячих водоймах.
  • Зробити необхідні щеплення (в тому числі, від менінгоенцефаліту).

Менінгіт – захворювання серйозне, але виліковне. При дотриманні всіх правил і рекомендацій можна розраховувати на позитивний результат.