Серозний менінгіт: симптоми у дітей і дорослих, інкубаційний і продромальний періоди, лікування і профілактика, наслідки вірусного захворювання

Спалахи захворюваності серозним менінгітом трапляються протягом довгого часу з певною періодичністю, причому достовірно визначити причини цього поки не вдалося. Тому варто детальніше розглянути, що ж це за хворобу, і як можна її уникнути.

Що таке серозний менінгіт

Запальний процес, що відбувається в корі головного та у спинному мозку, називається менінгітом. Розрізняють два підвиди захворювання. У першому випадку уражається сама тверда оболонка, яка знаходиться далі від решти по відношенню до нервових закінченнях. У другому — більш близькі, павутинна і м’яка оболонки. Під діагнозом «серозний менінгіт» мається на увазі запалення в самій близькій до мозку м’якій оболонці, що, безсумнівно, є найбільш небезпечним для здоров’я підвидом хвороби.

Позитивною відмінністю серозного менінгіту як одного з видів запалення мозкових оболонок є відсутність відмирання клітин. Це виступає гарантом того, що в організмі в процесі перебігу хвороби не буде утворюватися гній, який лише погіршить стан хворого на сепсис.

Відмінна риса, що визначає діагноз, — виділення павутинної оболонкою прозорої рідини, до складу якої входить невелике число лейкоцитів. Більш того, у серозного менінгіту є характерний вік пацієнтів: найчастіше від нього страждають діти від трьох до шести років, а також молоді люди, не старші 30 років. Люди старшого віку рідко хворіють цією формою захворювання і, як правило, легко переносять.

Причини виникнення

Основною причиною захворювання є зараження пацієнта вірусом (чотири з п’яти випадків). Це ентеровіруси, численні підвиди герпесу, грипу, кору, поліомієліту. А також збудниками можуть бути грибкові або бактеріальні види інфекції. Однак їх частіше відносять до одного з варіантів ускладнень таких захворювань, як туберкульоз або сифіліс.

Вірусний серозний менінгіт передається при контакті людини з носієм інфекції. При цьому останній може відчувати себе абсолютно здоровим, перебуваючи в інкубаційному періоді. Або ж володіти досить сильним імунітетом. Зараження може відбутися повітряно-крапельним шляхом (кашель, чхання), при тісному контакті шкірних покривів з предметами, на яких залишилися сліди біоматеріалу хворого з ран, слизових оболонок. Часто бактерії проникають в організм в момент купання в незахищених водоймах або басейні — це обумовлюється хорошою переносимістю ентеровірусами водного середовища. Тому влітку спалаху епідемії спостерігаються набагато частіше.

Дивіться також:  Фарингіт у дітей: симптоми і лікування препаратами і народними засобами в домашніх умовах

Серед вкрай рідкісних присутні випадки зараження вірусом від гризунів, які мешкають в будинках. До цього призводить вживання води і їжі, що містить частинки фекалій або носової слизу щурів або мишей.

Неінфекційний підвид серозного менінгіту зустрічається у випадках ураження головного мозку внаслідок пухлин різного характеру. Його легко спрогнозувати і запобігти.

Інкубаційний і продромальний періоди

Інкубаційний період серозного менінгіту становить близько двох тижнів з моменту проникнення інфекції в організм. При цьому у маленьких дітей запідозрити зараження буває досить просто: з’являється нехарактерна плаксивість і капризи, втома або постійна сонливість.

Після закінчення декількох днів починається продромальний період, який є часом між першими проявами захворювання до моменту настання безпосередньо хвороби. На цьому етапі легко визначити діагноз за характерними симптомами. Відмінною рисою є те, що людина починає відчувати різке погіршення стану. Це головний біль, сплутаність свідомості. Можлива також втрата апетиту і блювота. Через кілька годин починає підніматися температура, яка в частих випадках досягає критичного максимуму в 40-42 градуси. Збити її складно навіть в умовах стаціонару, тому затягувати з дзвінком у «Швидку допомогу» не варто. При цьому може спостерігатися і хвилеподібний зміна стану: через 2-4 дні після підйому температура знижується до нормального рівня, а ще через кілька днів напад повторюється.

У продромальному періоді починають проявлятися такі характерні симптоми серозного менінгіту:

  • задні м’язи шиї проявляють незвичайну твердість, хворий насилу повертає голову;
  • з’являється негативна реакція на світло і голосні звуки;
  • можуть виникати судоми, сильні болі в животі;
  • людина відчуває сильні головні болі, які не вдається купірувати з допомогою болезаспокійливих засобів.

З-за високої швидкості розвитку хвороби у випадках відмови від госпіталізації може наступити кома і подальший летальний результат. Тому хворому потрібна негайна консультація фахівця і розміщення в ізольоване приміщення з метою нерозповсюдження інфекції.

Дивіться також:  Гепатит Д: як передається, симптоми, діагностика, лікування, профілактика вірусного гепатиту D

Симптоми у дітей і дорослих

Визначити серозний менінгіт у дорослих і ступінь його тяжкості зможе навіть дільничний лікар з допомогою простих фізіологічних тестів:

  • при пасивному згинанні голови вперед відбувається мимовільне підтягування ніг до живота;
  • при пасивному згинанні однієї ноги в колінному і тазостегновому суглобах відбувається рефлекторне повторення руху другою ногою;
  • при згинанні ноги в тазостегновому суглобі пацієнт мимоволі згинає і колінний, який набуває ригідність і не може розігнутися назад.

Серозний менінгіт у дітей до шести місяців також можна виявити за допомогою фізіологічного тесту. Новонародженого беруть за пахвові западини і розташовують вертикально. В разі наявності захворювання дитина згинає ноги до живота, згинаючи їх одночасно і в колінному, і в тазостегновому суглобах. Голова при цьому нахиляється до живота.

Методи діагностики

Визначити характер менінгіту можливо лише з допомогою дослідження біоматеріалу пацієнта. Його отримують у вигляді загального аналізу крові, мазків з носоглотки та витяжки спинномозкової рідини.

Захворювання є запальним, тому в аналізі крові будуть збільшені такі показники, як рівень ШОЕ та лейкоцитів. При цьому у разі серозного виду вони будуть нижче, ніж при гнійному.

Мазок носоглотки береться в стаціонарі за умови безпосередній близькості лабораторії, так як бактерії можна визначити тільки протягом години після вилучення. При цьому важливо дотримувати правильну техніку взяття мазка і не допустити змазування клінічної картини із-за контакту з ротовою порожниною, мовою або зубами.

При взятті пункції за характером витікання рідини можна вже більш точно судити, який менінгіт у хворого: гнійний або серозний. Однак для визначення методів лікування необхідно також визначити вид збудника. З-за зміни складу ліквору звичайним є триразове його вилучення в різні періоди захворювання.

Лікування запалення мозкових оболонок

Лікування менінгіту передбачає застосування противірусних препаратів, однак, найчастіше в перші години до визначення точного діагнозу можливе призначення антибіотиків широкого спектру дії.

Вірусний менінгіт лікується за допомогою препаратів, що містять інтерферони — білки, які служать природним захисним бар’єром організму. Якщо збудниками є віруси герпесу, пацієнту призначається ацикловір. Крім цього, для людей, які володіють зниженим імунітетом, додатково призначається імуноглобулін — білок, що бере на себе функції імунітету.

Дивіться також:  Кашель у дитини без температури − чим лікувати: антибіотики, відхаркувальні препарати та народні засоби

Для полегшення інтоксикації організму в кров з допомогою крапельниць вводять велику кількість різних розчинів, що сприяють зняттю симптомів. Для зниження внутрішньочерепного тиску можуть призначатися сечогінні препарати, жарознижуючі застосовують при гарячкових станах. Одночасно з цим йде процес медикаментозного відновлення з допомогою ноотропів для мозкового кровообігу.

Наслідки вірусного захворювання

Наслідками серозного менінгіту є деякі симптоми, які зберігаються протягом декількох тижнів після закінчення терапії. Це можуть бути:

  • синдром підвищеного мозкового тиску через скупчення рідини в шлуночках мозку — нівелюється призначенням ноотропів;
  • астенія — нервовий стан, що характеризується порушенням сну, неврівноваженим психічним станом, зниженням активності. В цьому випадку проводиться симптоматичне лікування;
  • тупі головні болі — прийом відповідних лікарських засобів.

Подібні синдроми можуть проходити і самостійно без медикаментозного втручання, однак, при яскравому протягом варто проконсультуватися з лікарем.

Окремо варто відзначити, що серозний менінгіт не має наслідків у разі, якщо пацієнт — дитина. Якогось впливу на розвиток і подальше життя хвороба не робить.

Прогноз на одужання

Своєчасне звернення в стаціонар і правильно підібране лікування дозволяє пацієнтові одужувати протягом двох тижнів. При цьому гарячкові стани зникають вже на 2-4 день перебування в стаціонарі, а рецидиви відбуваються вкрай рідко.

У разі туберкульозного менінгіту можливі наслідки у вигляді летального результату протягом місяця після появи перших ознак, проте, навіть він піддається лікуванню.

Профілактика

Профілактикою серозного менінгіту є дотримання норм гігієни, своєчасна вакцинація, вживання в їжу добре вимитих овочів та фруктів, дистильованої або кип’яченої води. Навіть при виникненні небезпеки зараження людина, що володіє міцним імунітетом, впорається з вірусом.

Серозний менінгіт стає вкрай небезпечним захворюванням тільки в тому варіанті, коли пацієнт приймає рішення не звертатися в лікарню. В інших випадках хвороба можна досить швидко вилікувати без наслідків для подальшого життя.