Мононуклеоз у дорослих: симптоми і лікування, види, наслідки інфекційного захворювання

Іменований також хворобою Філатова, мононуклеоз вважається одним з поширених вірусних захворювань. Ця недуга супроводжується рядом типових симптомів, які, втім, характерні і для інших захворювань. Небезпечний мононуклеоз у дорослих і піддається чи це захворювання терапії?

Види мононуклеозу у дорослих

Розрізняють кілька видів мононуклеозу в залежності від таких факторів:

  • типу: типовий, атиповий;
  • тяжкості: легкий, середньоважкий і важкий;
  • особливостей перебігу: гладке/негладкое (з рецидивами, ускладненнями, загостреннями);
  • тривалість: гострий, затяжний, хронічний.

Типовий мононуклеоз проявляється характерною симптоматикою, атиповий може протікати безсимптомно. Окремо медики виділяють мононуклеоз при імунодефіциті і у хворих на ВІЛ.

Гострий мононуклеоз триває до 3 місяців, затяжний — 3-6 місяців. Хронічний мононуклеоз може затягнутися більше, ніж на півроку.

Шляхи зараження та групи ризику

Мононуклеоз — захворювання, що передається здоровій людині від хворої.

Виділяють наступні способи зараження:

  • побутовий;
  • білковий (через кров);
  • контактний;
  • повітряно-краплинний;
  • вертикальний (від матері до дитини).

Найчастіше мононуклеоз розвивається в підлітковому віці, однак, йому можуть бути піддані і дорослі. Групу ризику складають люди, схильні до зараження вірусом Епштейна-Барра, а також володіють ослабленим імунітетом, зокрема, в результаті розвитку ВІЛ-інфекції. Люди з хорошим імунітетом мало сприйнятливі до цього недугу, однак, скидати з рахунків небезпека зараження все ж не варто.

Симптоми і ознаки

Якщо хвороба розвивається повільно, у хворих відслідковуються слабко виражені ознаки мононуклеозу:

  • збільшення мигдалин;
  • головний біль;
  • гіпертермія (до 38 С);
  • сонливість;
  • слабкість, стомлюваність;
  • почервоніння слизових;
  • нежить.

При гострому початку хвороби розрізняють специфічні симптоми недуги:

  • різкі скачки температури (до 40);
  • нудота;
  • озноб;
  • ломота в суглобах, м’язові болі;
  • біль у горлі при ковтанні;
  • сильні головні болі.

З розвитком захворювання проявляється наступна симптоматика:

  • втрата апетиту;
  • гнійний наліт на слизовій глотки;
  • утруднення носового дихання;
  • інтоксикація;
  • моноцитарна ангіна характеризується запаленням в лімфатичних вузлах).
Дивіться також:  Ларинготрахеїт у дітей: симптоми, лікування, ускладнення, невідкладна допомога

Після початкової гострій стадії хворий відзначає поліпшення самопочуття, нормалізація температурних показників тіла, а також зникнення типових для патології симптомів. Слід врахувати, що подібний період аж ніяк не свідчить про одужання пацієнта. Навпаки, саме ранній, не відразу відстежуваний мононуклеоз у дорослих нерідко трансформується в хронічний.

З якими захворюваннями можна сплутати мононуклеоз

Інфекційний мононуклеоз підлягає диференціації з наступними захворюваннями:

  • на краснуху;
  • псевдотуберкулезом;
  • дифтерією ротоглотки;
  • токсоплазмозом;
  • орнітозом;
  • хламідійну пневмонію;
  • вірусним гепатитом.

А також симптоми хвороби Філатова схожі з первинними проявами ВІЛ-інфекції.

Діагностичні заходи

Діагностика мононуклеозу може бути утруднена через спотворення клінічної картини хвороби. Особливо це характерно для атипової, стертої форми захворювання.

Для більш точної діагностики необхідно провести ряд лікарських заходів:

  • Огляд фахівцем, збір анамнезу.
  • Аналіз крові на наявність антитіл до збудника захворювання — вірусу Епштейна-Барра.
  • Клінічний аналіз крові. При хворобі Філатова відстежується підвищення ШОЕ та лейкоцитів еритроцитів.
  • Біохімічний аналіз. На патологію вказують сліди атипових мононуклеарів, ураження клітин печінки і т. д.

Додатково пацієнту призначають УЗД органів очеревини, що дозволяє визначити стан печінки і селезінки.

Лікування інфекційного та вірусного захворювання

Лікування мононуклеозу не може проходити за єдиною схемою. План терапії розробляється з урахуванням особливостей перебігу захворювання у кожного пацієнта. Вірусна природа хвороби виключає можливість прийому антибіотиків. Замість цього рекомендується прийом імуностимуляторів: Лимфомиозота, Арбідолу і т. д.

Додатково може здійснюватися симптоматичне лікування у вигляді прийому наступних різновидів препарату:

  • жарознижуючі;
  • протизапальні;
  • антигістамінні.

В особливо важких випадках призначаються кортикостероїди, у разі приєднання вторинної інфекції — протимікробні засоби. А також лікування спрямоване на відновлення печінки.

Увага! Пацієнтам, схильним до самостійного відстеження діагнозу та самолікування, слід бути особливо уважними при виявленні у себе симптомів захворювання, спровокованого вірусом Епштейна-Барра. Якщо мононуклеоз супроводжується наявністю нальоту на мигдаликах, його ні в якому разі не можна намагатися видалити самостійно. Застосування різних підручних засобів в цьому питанні може не тільки нашкодити здоров’ю, але і спровокувати зараження крові.

Дивіться також:  Лікування гіпотиреозу: симптоми, діагностика, народні засоби і препарати для лікування щитовидної залози

Терапія мононуклеозу нерідко супроводжується дотриманням спеціальної дієти і постільним режимом. Вживані продукти не повинні навантажувати печінку. Кількість прийомів їжі — 4-5 добу. Хворий повинен отримувати в повному обсязі вітаміни, вуглеводи, білки і рослинні жири. Особливо рекомендовані нежирна риба і м’ясо, фрукти, овочі, каші. Табу накладається на соління, маринади, копченості, консерви, гострі страви, промислові соуси і соки і т. д.

Це важливо! Під заборону при мононуклеозі потрапляють важкі, виснажливі фізичні навантаження, припустимі лише заняття ЛФК.

Прогноз і наслідки

Мононуклеоз рідко супроводжується ускладненнями, однак, останні вважаються надзвичайно небезпечними, якщо мають місце. До найбільш частих наслідків мононуклеозу відносять паратонзилліт, синусит і отит. Рідко можуть спостерігатись розрив селезінки або непрохідність дихальних шляхів. Здатний спровокувати мононуклеоз і неврологічні зміни (поліневрит, енцефаліт). Додатково можуть проявитися ускладнення функціональності серцевої та дихальної систем.

Як правило, при підключенні своєчасної терапії мононуклеоз виліковується повністю. Перехворіла доросла людина отримує довічний імунітет до цього захворювання.

Профілактика

Особливих заходів щодо профілактики мононуклеозу не розроблена.

До основних рекомендацій профілактичного характеру відносять:

  • Дотримання правил особистої гігієни. Не слід користуватися чужими побутовими предметами.
  • Зміцнення імунітету.
  • Своєчасне проведення вологого прибирання (в тому числі, в офісах і інших місцях скупчення людей).

Мононуклеоз — захворювання, симптоми якого нерідко можна сплутати з проявами інших недуг. Диференціація ускладнюється ознаками зазначеної хвороби, часто нагадують ГРЗ та інші поширені захворювання. Для відстеження симптомів мононуклеозу рекомендується проведення ретельного, а головне, своєчасної діагностики. Методика лікування підбирається для кожного пацієнта з урахуванням індивідуальних особливостей організму та перебігу патології.