Лікування ендометріозу: симптоми, форми і стадії, народні засоби і препарати для лікування гінекологічного захворювання

Ендометріоз займає третє місце в рейтингу причин безпліддя у жінок. Хоча найбільш часто він зустрічається у жінок старше 35 років, захворювання схильні і більш молоді жінки репродуктивного віку. Крім безпліддя, хвороба має безліч інших серйозних наслідків, ось чому лікування ендометріозу краще проводити відразу після його діагностування, використовуючи всі доступні методи.

Що таке ендометріоз

Захворювання поширене серед жінок, у яких порушений загальний гормональний фон. Результатом стає порушення нормального процесу менструації. В ході неї ендометрії (внутрішні тканини матки) не можуть почати виходити традиційним шляхом. Замість цього відбувається їх накопичення в черевній порожнині, а в запущених формах нерідко навіть в легенів і гортані.

У групі ризику знаходяться не лише жінки після 40 років. Ендометріоз може з’явитися і у зовсім молодих дівчат, з відсутньою статевим життям або не мають регулярних сексуальних контактів.

Основна небезпека захворювання криється в тому, що фрагменти ендометрію локалізуються на прилеглих органах і починають утворювати сторонні нарости, що заважають нормальному функціонуванню ураженої частини тіла. Сумними підсумками стають безпліддя і дисфункція органів черевного тазу. Важливо не допустити розвитку важких форм хвороби, чому чимало сприяє своєчасна діагностика.

Причини і симптоми захворювання

Медики до цих пір не прийшли до остаточного висновку з питання: які фактори викликають дану хворобу.

У числі доведених причин ендометріозу виділяють:

  • гормональний збій будь-якої природи, у т. ч. зниження вироблення естрогенів;
  • часті механічні впливу на «жіночі органи» (аборти, викидні);
  • генетична схильність;
  • відсутність сексуальних контактів з особами протилежної статі;
  • патологічно знижена концентрація гемоглобіну в крові (анемія).

У всіх випадках захворювання проявляє себе однаково. Типові симптоми ендометріозу:

  • ріжучі болі в нижній частині живота (рідше у всій черевної порожнини), посилюються до закінчення місячних;
  • хворобливі кров’янисті виділення в перервах між менструацією;
  • неприємні відчуття під час інтимної близькості;
  • якщо в числі вогнищ ураження виявилися сечовий міхур і кишечник, виникають болі в процесі сечовипускання і дефекації.

Медициною зафіксовано ряд випадків, коли ендометріоз матки протікав безсимптомно. Навіть досвідчені фахівці зможуть виявити його лише за допомогою апаратного обстеження.

Хвороба важко діагностується, оскільки симптоматика дуже схожа з апендицитом або іншими подібними захворюваннями. Саме тому, якщо планується хірургічне втручання, необхідно провести УЗД органів черевної порожнини, т. до. воно виключить ймовірність помилки.

Форми і стадії недуги

Критерієм класифікації ендометріозу є локалізація і глибина ураження тканин.

Згідно з першим параметром виділяють:

  • Генітальний формат. При ньому розкидання ендометрію відбувається в шийці і каналі матки. Це різновид захворювання носить назву аденоміозу або внутрішнього ендометріозу. Поряд з ними може мати місце зовнішня генітальна форма хвороби.
  • Екстрагенітальний формат. Він передбачає розростання ендометрія поза стінок матки. Йдеться передусім про кишечнику, нирках, сечовому міхурі. Осередком ураження можуть стати і післяопераційні рубці, а в окремих випадках органи дихання.
Дивіться також:  Чим лікувати кашель при вагітності у 1-му, 2-му і 3-му триместрах

Існує градація захворювання залежно від ступеня занедбаності.

Відповідно їй виділяють 4 стадії:

  • Ендометріоз 1 ступеня – симптоматично може ніяк не проявлятися. Менструація в нормі, але можуть бути присутніми болі перед її початком, ймовірність хворобливих відчуттів під час місячних також висока. Самостійне зачаття на даній стадії відбувається безперешкодно. Навіть апаратне обстеження не в змозі виявити вогнища хвороби. Розпізнати патологію можна тільки за допомогою спостереження гінеколога і проведення дворазового УЗД (1 – перед місячними, 2 – одразу після них).
  • Захворювання 2 ступеня – уражені клітини починають проростати в глибину органу. Больовий синдром при цьому посилюється. На придатках утворюються эндометроидные кісти. Паралельно відбувається укорочення циклу, і поява мажуть кров’янистих виділень за пару днів до початку менструації. На даній стадії ще можливе настання вагітності.
  • Ендометріоз 3 ступеня – больові відчуття посилюються, цикл порушується, великі крововтрати під час менструації. Нерідко симптоматика доповнюється анемією, викликаною вимиванням заліза з організму. У малому тазі локалізуються спайкові хвороби, що викликають нудоту і блювоту.
  • 4 стадія – вкрай занедбана ступінь хвороби, що виникає при повній відсутності лікування. У пацієнток при цьому виникають нестерпні болі в черевній порожнині, які набувають регулярного характеру. Кісти на яєчниках розростається до величезних розмірів. Вогнища ураження захоплюють тільки на придатки, але і кишечник з сечовим міхуром.

Чим раніше буде виявлено ендометріоз, тим простіше його вилікувати. У запущених формах без хірургічного втручання не обійтися.

Діагностичні заходи

Досвідчений фахівець вже на основі скарг пацієнтки може запідозрити ендометріоз. Підтвердити його наявність допомагає огляд.

Про присутність хвороби будуть свідчити:

  • збільшені за рахунок кістозних утворень яєчники;
  • хворобливі і шипоподібні ущільнення позаду матки;
  • слабка рухливість матки і придатків (головним чином з-за спайок);
  • куляста форма основного репродуктивного органу.

Як правило, в додаток до огляду призначається кольпоскопія та УЗД. Причому використання трансвагінального датчика має велику інформативність, ніж стандартне УЗД черевної порожнини, особливо якщо має місце ендометріоз шийки матки. Ідеальний час для обстеження – друга половина циклу (з 16 по 19 день).

У разі утруднень постановки діагнозу проводиться МРТ, комп’ютерна томографія або гістероскопія. При запущених формах захворювання доцільні цистоскопія та іригоскопія. З їх допомогою визначається ступінь ураження сечового міхура і кишечника. В якості допоміжних методів дослідження використовується аналіз крові на наявність пухлинних маркерів.

Дивіться також:  Туберкульозний менінгіт: симптоми, діагностика і лікування позалегеневої форми туберкульозу у дітей та дорослих

Лікування ендометріозу

Щоб виключити необхідність хірургічного втручання та подальших ускладнень, боротьбу із захворюванням необхідно починати на ранніх етапах. Лікування ендометріозу у жінок залежить від глибини ураження тканин. На ранніх термінах позбутися від нього можна за допомогою гормональних медикаментів. Прогресуючий ендометріоз швидко переходить в хронічну форму. Тому при кожному рецидиві доведеться звертатися до гінеколога. Причому з високою часткою ймовірності буде потрібно видалення уражених ділянок хірургічно з подальшою комплексною терапією, що складається як з препаратів, так і застосування нетрадиційної медицини.

Народні засоби

Нетрадиційна терапія включає цілий комплекс заходів, до числа яких входять не тільки прийом відварів із лікувальних трав, але і грязелікування, прикладання п’явок і багато іншого.


Популярні народні засоби для лікування ендометріозу на основі трав:

  • відвар календули, використовуваний як питво або спринцювання, а також просочення тампонів;
  • суміш із соку алое, прополісу і меду (закладається на уражені області на ніч);
  • відварені в молоці цибуля (поміщається в піхву);
  • настій з конопляного насіння (приймається до їжі тричі на день);
  • відвар або настоянка болиголова і Марьиного кореня;
  • буряковий сік;
  • компреси на основі прополісу;
  • спиртова настойся з шишок хмелю або кедрових горіхів;
  • суміш відварів сибірського женьшеню і ортилії однобокою;
  • настій з 1 ст. ложки вишневої кори, 3 ст. ложок кореня тутового дерева і 100 г горілки.

Варто розуміти, що використання одних народних засобів не в змозі вилікувати важке захворювання. До того ж лікування травами вимагає багато часу. Медики рекомендують цілющий ефект рослин використовувати як додатковий засіб у комплексному лікуванні ендометріозу.

Препарати для лікування гінекологічного захворювання

Для позбавлення від захворювання призначається група препаратів, що мають різні напрямки дії. По-перше, це знеболюючі засоби (направлення на зниження симптоматики). По-друге, застосовуються гормональні медикаменти, які відіграють ключову роль в боротьбі з хворобою. Адже саме порушення вироблення гормонів і призводить до появи патології.

Найбільш ефективні препарати для лікування ендометріозу:

  • внутрішньоматкові гормональні спіралі (Мірена);
  • розчини для гестагеновых ін’єкцій (Депо-провера);
  • таблетки, що містять прогестини (Дюфастон, Утрожестан, Норетистерон);
  • оральні контрацептиви (Жанін, Діані-35, Новинет, Силует);
  • модулятори естрогенових рецепторів (Летрозол);
  • антигонадотропины (Данатрол, Гестрінон);
  • гонадотропін-рилізинг гормонів (спреї Бусерелін та Синарел, уколи Золадексу Диферелін).

При наявності запущених форм хвороби перераховані препарати повинні вживатися в комплексі і доповнюватися хірургічної «чисткою» уражених областей.

Дивіться також:  Гострий тонзиліт у дітей і дорослих: причини, симптоми і лікування ангіни

Чи можна завагітніти при патології

Сам по собі ендометріоз не викликає безпліддя, він зводить нанівець шанси завагітніти. Основна причина цього – непрохідність яєчників, уражених кістозними утвореннями. Однак коли на ранніх стадіях часткова провідність у органу збережена, ймовірність завагітніти дуже висока.

Більшість гінекологів сходяться на думці, що зачаття дитини при даній патології здатне привести до автоматичного лікуванню хвороби. Відбувається це завдяки гормональної перебудови, яка відбувається в організмі вагітної жінки. Проте слід розуміти, що при наявності захворювання необхідний суворий лікарський контроль протягом усього терміну виношування дитини, т. к. зберігається висока ймовірність викидня.

Особливості лікування після 40, 50 років

Пацієнтки старшої вікової групи важче переносять дане захворювання. До того ж терапія для них має свої особливості, оскільки більшість жінок в цьому віці вже не планують обзаводитися дітьми. Тому основу лікування тут складають гормональні препарати, штучно вводять в стан клімаксу.

При цьому призначаються медикаменти, які пригнічують вироблення статевих гормонів в яєчниках. Таким чином, за відсутності естрогену розвиток ендометріозу припиняється, а уражені клітини перестають рости.

У разі успішності терапії жінці потрібно тривалий відновлювальний період. Його тривалість може становити більше року, поки гормональний баланс не прийде в рівновагу.

Слід врахувати, що чим старше жінка, тим слабкіше хвороба піддається медикаментозному лікуванню. Тому в сильно запущених випадках у боротьбі з ендометріозом допоможуть тільки хірургічні шляху.

Профілактика

Запорука успішного позбавлення від хвороби – своєчасне її виявлення. У випадку з ендометріозом це вкрай проблематично з-за відсутності явної симптоматики.

Тому в число найбільш дієвих профілактичних заходів входять:

  • постійні спостереження за жінками, які перенесли аборт або операцію на матці;
  • огляди дівчаток в підлітковому віці;
  • ретельне обстеження жінок з дисменореєю;
  • використання гормональної оральної контрацепції;
  • контроль відсутності ІПП (при їх наявності – своєчасна терапія, спрямована на повне вилікування).

У разі появи больової симптоматики не слід намагатися обійтися одними знеболюючими засобами, т. к. з кожною наступною менструацією ендометріоз буде тільки прогресувати.

Жоден фахівець не в змозі допомогти жінці, яка має схильність до даного захворювання, якщо вона сама не буде стежити за своїм здоров’ям. Одними візитами до лікаря тут не можна обмежуватися, оскільки причина ендометріозу – це гормональні порушення. Тому не варто забувати про здоровий спосіб життя, який не можливий без відмови від шкідливих звичок.